Торговельні мережі йдуть на відвертий блеф з цінами під час розпродажів, щоб залучити натовпу покупців, пише журнал Кореспондент в № 12 (400) від 2 квітня 2010. 
Студентка одного зі столичних університетів 20-річна Євгенія Якушина також небайдужа до моди. Але дозволити собі, подібно Кужель, закордонний вояж з метою оновлення гардеробу Якушин, як і більшості співвітчизників, не по кишені. Вона змушена обходитися тим, що пропонують українські магазини. Ще влітку минулого року, за словами Євгенії, у взуттєвому магазині однієї з вітчизняних торговельних мереж вона пригледіла туфлі, які коштували непідйомні для студентки 1.370 грн.
«Але вони мені дуже сподобалися, і я вирішила дочекатися сезонного розпродажу», - згадує Якушина. Всю осінь час від часу вона навідувалася в цей магазин, чекаючи знижок. І дочекалася. Наприкінці листопада в магазині почалася акція зі зниженням цін до 50%.
«На мої туфлі знижка була 30%. Але на бирці перекреслена стара ціна, чомусь становила 1.950 грн. А виставлена нова - 1.365 грн. От і вся економія », - підсумовує студентка, яка так і залишилася без сподобалася пари взуття.
За даними Антимонопольного комітету України (АМКУ), в минулому році було зафіксовано 175 подібних випадків обману покупців проти 84 у докризовому 2008-му. А загальна сума накладених штрафів склала понад 2 млн грн.
«І цей рік навряд чи стане винятком», - розмірковує Богдан Якимюк, керівник відділу взаємодії з громадськістю АМКУ. Додає, що за два місяці нового року подібні порушення виявлені вже на ринках фармацевтики, продовольства і побутової техніки.
Анатомія знижок
Максим Байдик, директор юридичного департаменту мережі магазинів побутової електроніки Ельдорадо, розповідає, що представники його компанії періодично ловлять конкурентів на фальсифікаціях з цінами. Найчастіше співробітники Ельдорадо стикаються з відвертим обманом покупця відносно розміру знижки або взагалі її наявності. Технологія «акції» проста - спочатку продавець штучно завищує ціну на товар, а потім опускає до звичайного рівня, що й становить як знижку.
За даними Ельдорадо, в кінці лютого цього року велика мережа побутової електроніки проводила акцію, яка обіцяє товари в півціни. Проте на цінниках з вражаючою знижкою в 50% початкова вартість товарів виявилася набагато вища за ту, що була до акції.Приміром, пральна машина, ціна якої раніше становила 3.799 грн., Згідно цінникові в період акції, подорожчала до 6.258 грн. Відповідно, її кінцева вартість (з урахуванням 50% знижки) склала 3.129 грн., Що лише на 17% нижче за її початкової ціни.
На переконання Ірини Меттус, маркетинг-директора однієї з вітчизняних продуктових компаній, чесні знижки в українських магазинах все ж зустрічаються, але їх розмір рідко перевищує 15-20% від початкової вартості товару. Якщо ж поза сезоном розпродажів обіцяють скинути 50-70%, швидше за все, попереджає Меттус, це обман.
«Винятком служить хіба що пошкоджений, що втратив товарний вигляд чи залежаний на складі в одиничних екземплярах товар. А також продукти харчування, термін придатності яких добігає кінця », - відзначає експерт. І додає, що можливість заощадити для українського покупця завжди була важливим фактором, а сьогодні стала вирішальним. До того ж затягти покупця в магазин без солодких обіцянок продати дешевше сьогодні практично неможливо.
Подібну тенденцію відзначає також директор інвестиційно-банківського департаменту інвестиційної компанії Dragon Capital Андрій Пивоварський. За словами експерта, торішня практика показала, що під час розпродажів побутової техніки обсяги продажів виростали мінімум на третину, тоді як у періоди без акцій зали супермаркетів пустували.
Маркетолог Меттус, у свою чергу, попереджає: штучне накручування цін далеко не єдина виверт роздрібних мереж. Липові знижки також нерідко маскують під акції накопичення бонусів, за допомогою яких можна придбати в майбутньому інший товар дешевше.
«Це розраховано на те, що з 100 чоловік, які взяли участь в акції, в кінцевому підсумку накопиченими бонусами скористаються менше 50», - резюмує Меттус.
Але навіть ці деякі, як переконалася на власному досвіді киянка Надія Лисенко, скористатися заслуженими бонусами можуть далеко не завжди. За її словами, на початку зими разом з чоловіком вони вирішили придбати плазмовий телевізор в одній з торгових мереж побутової техніки, що давало можливість заробити бонуси для майбутніх покупок.
«На вибір магазину вплинуло саме наявність акції, хоч ціна на сам телевізор була далеко не найнижчою в місті», - зізнається Лисенко. І розповідає, що виручені від покупки 300 бонусів, які за умовами акції повинні були перетворитися в 300 грн., Вони збиралася використовувати для придбання електрочайника. Коли ж сім'я Лисенко прийшла в магазин, виявилося, що бонуси їм не нарахували. Причина - за телевізор вони розрахувалися кредитною карткою, а не готівкою, що було обов'язковою умовою акції.
«Звичайно, коли ми купували телевізор, про це в магазині нам ніхто не повідомив», - нарікає Лисенко. Вона говорить, що пізніше знайшла ця умова акції виписаним дрібним шрифтом на офіційному сайті компанії. «Юридично нас не обдурили, але неприємний осад все ж залишився», - підсумовує Лисенко. Надалі за покупками до цього магазину вона піде в останню чергу.
Стукають конкуренти
На початку нинішнього року київське відділення АМКУ оштрафувало на 10 тис. грн.фармацевтичну компанію Нова аптека. Причиною послужила поширена в столичному метрополітені неправдива реклама, яка стверджує, що в аптеках мережі найнижчі ціни на ліки в Києві. Інша фармацевтична компанія, Сальве, втратила 5 тис. грн. за липові 5%-е знижки на препарати, які в кінцевому підсумку продавалися за колишньою ціною. І таких прикладів, за словами Якимюк, тільки за два місяці цього року виявлено предостатньо. У опалу потрапили не тільки фармацевти, але і компанії, що торгують побутовою технікою, продуктами харчування, мінеральною водою і навіть пластиковими вікнами.
«Потрібно розуміти, що біля кожного магазину антимонопольники не поставиш, - пояснює Якимюк. - Тому взаємодія АМКУ з споживачами має бути вулицею з двостороннім рухом ».
Чиновник не приховує, що нерідко про подібні правопорушення співробітникам комітету стає відомо завдяки зусиллям конкурентів цих компаній. Хоча формально звертатися зі скаргами в АМКУ має право не тільки ображений споживач, але і ущемлені конкуренти, останні вважають за краще робити це через заяви фізосіб.
Подібне неформальна співпраця самі торговці визнають неохоче. За словами Байдик з Ельдорадо, всі учасники ринків постійно стежать за цінами один одного.
«Підприємство - це великий живий організм, у якого є свої« очі »і« вуха », - говорить Байдик. - Відповідно, коли на ринку відбуваються зміни [включаючи порушення], «очі» і «вуха» збирають інформацію і передають її в «мозковий центр», який приймає адекватне рішення ».
За підтверджені порушення торговців покарають рублем. Викритим в недобросовісній конкуренції компанію співробітники АМКУ має право оштрафувати на 5% від доходу за реалізований у минулому році товар. За розповсюдження недостовірної інформації, що вводить в оману споживача, з порушника можуть вирахувати суму в п'ять разів більше вартості самої реклами. До того ж заяви покупця в Держспоживстандарт цілком достатньо для проведення перевірки кривдника і накладення штрафу в розмірі 30% виручки від продажу даного товару.
Незважаючи на наявність подібних інструментів покарання правопорушників, випадків обману покупців з року в рік менше не стає. Вікторія Чорновол, керівник групи з роботи з підприємствами роздрібної торгівлі міжнародної аудиторської компанії Deloitte, впевнена, що в сформованій ситуації винні не тільки торговці, а й недосконалі закони. У європейських країнах, за її словами, наявність на бирці лише нової ціни без вказівки первісної вартості та розміру знижки вже є порушенням вимог до продажу товару. До того ж підготовка, сповіщення і проведення акції повинні бути чітко виписані аж до конкретних термінів.
Чорновіл переконана, що змусити бути чесніше по відношенню до покупців вітчизняних продавців змогли б великі міжнародні торговельні мережі, яких зараз в Україні представлено небагато.
«Було б їх більше - конкуренція була б жорсткіше, і чесність до покупця для кожного мережника стала б обов'язковою умовою для виживання на ринку», - упевнена експерт Deloitte. Адже великі міжнародні компанії ризикувати лояльністю покупця до бренду заради короткострокової наживи не стануть.
